← Всі нутрицевтики
Pepsini Guttae (Пепсін краплі) 30 мл

Pepsini Guttae (Пепсін краплі) 30 мл

Guttae Pepsini – це краплі, створені спеціально для людей з низькою кислотністю шлунку або нестачею травних ферментів. Вони допомагають відновити кислотність і одночасно додають активний фермент пепсин, який розщеплює білки на пептиди, полегшуючи їх подальше засвоєння.

Купити
Артикул: 08688 Категорії: ,

Ключові переваги Пепсину в краплях:

  • Відновлює кислотність шлунку – для правильного перетравлення їжі
  • Покращує розщеплення білків – завдяки ферменту пепсину
  • Стимулює роботу жовчного міхура і підшлункової – забезпечує ефективне травлення жирів і білків
  • Пригнічує ріст патогенних бактерій та грибів – зменшує ризик здуття і дискомфорту після їжі

Форма випуску: рідина №30 мл, в упаковці виробника.

Склад крапель:

Інгредієнт на порцію

Форма/компонент

Кількість

Пепсин 10 000 NF

 

5,6мг

Соляна кислота HCl-37% (регулятор кислотності)

 

 

Допоміжні речовини: очищена вода, гліцерин.

Умови зберігання:  зберігати в щільно закритій упаковці при температурі не вище 25°С, в сухому, захищеному від вологи та тепла, а також в недоступному для дітей місці.

Механізм дії:

Guttae Pepsini ефективний засіб в краплях для цілеспрямованої підтримки травлення у пацієнтів із низькою кислотністю шлунка або ферментативною недостатністю.  

Пепсин — це головний протеолітичний фермент шлунку, який розщеплює білки до пептидів. Його попередник — пепсиноген — секретується головними клітинами шлунка та активується у кислому середовищі (pH ~1.5–2) під дією соляної кислоти. Пепсин активний тільки в кислому середовищі. При pH > 6 він денатурується.

Соляна кислота утворюється парієтальними клітинами шлунку і є ключовим елементом шлункового соку, виконує декілька важливих функцій:

  • Активує пепсиноген до пепсину.
  • підтримує оптимальний рівень pH (1.5–2.5) для дії пепсину.
  • забезпечує нормальний рН шлункового вмісту для ефективного перетравлення їжі;
  • сприяє денатурації білків, що полегшує їх ферментативне розщеплення.
  • стимулює секрецію інших травних ферментів;
  • сприяє скороченню жовчного міхура;
  • має антисептичну дію, пригнічуючи патогени (H.pylori, Candida та ін).

Порушення кислотності шлунку (гіпоацидність) знижує активність пепсину, що погіршує засвоєння білка та може викликати диспепсію, здуття, дефіцит амінокислот.

У людей з ахлоргідрією (повною відсутністю HCl) часто спостерігаються анемія, гіпоальбумінемія, кишковий дисбактеріоз.

Із віком секреція HCl знижується, що може впливати на травлення та мікробіоту.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЗАСТОСУВАННЯ:

Guttae Pepsini  може бути корисним для:

  • Гіпохлоргідрія (недостатня кислотність шлункового соку)
  • Ахлоргідрія (відсутність соляної кислоти в шлунковому соку)
  • Диспепсія, пов’язана з білковою їжею
  • Зниження апетиту, важкість у шлунку, здуття після їжі
  • Атрофічний гастрит, стан після резекції шлунка (за показами лікаря)
  • Підтримка білкового метаболізму в осіб похилого віку

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ:

Вживати дорослим по 10–20 крапель 3 рази на добу на початок кожного прийому їжі, попередньо розведеним у воді. Ковтати одразу. Тривалість застосування встановлюється лікарем індивідуально.

Особливості щодо застосування:

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ:

Перед застосуванням та при одночасному застосуванні будь-яких лікарських засобів рекомендована консультація лікаря. Не перевищувати рекомендовану добову дозу. Не використовувати як заміну повноцінного та збалансованого раціону харчування. У період вагітності, лактації та при наявності хронічних захворювань слід проконсультуватися з лікарем.

 

* не сприймати як лікувальну дію чи тамування болю.

Дана продукція не є лікарським засобом, рекомендується в якості дієтичної добавки додатково до раціону харчування, призначеного лікарем.

Виробник залишає за собою право змінювати зовнішній вигляд упаковки, склад продукту, смакові добавки та консистенцію, це ніяк не впливає на властивості та якість продукції.

Наукові джерела:

Fruton, J.S. (2002). A history of pepsin and related enzymes. The Journal of Biological Chemistry, 277(48), 44565–44572. https://doi.org/10.1074/jbc.R200012200

Heade, J.E. et al. (2011). Pepsin and protein digestion: A chemical perspective. Clinical Biochemistry, 44(4), 278–284.

Feldman, M. et al. (2006). Gastric secretion: physiology and pathophysiology. In: Sleisenger & Fordtran’s Gastrointestinal and Liver Disease.

Reimer, C. et al. (2013). Gastric acid secretion: regulation and implications for therapy. Gut and Liver, 7(3), 241–250. https://doi.org/10.5009/gnl.2013.7.3.241