DNA Risk:HLA-Related Autoimmunity (ДНК Ризик: HLA-спорідненої аутоімунності)

DNA Risk (Ризик ДНК) – генетичний тест, що аналізує тисячі варіантів генів у локусах Головного комплексу гістосумісності, які пов’язані з поширеними аутоімунними захворюваннями. Аналіз надає медичним працівникам «діагностичне розуміння» о пацієнтах, які вже страждають від аутоімунних розладів, або які знаходяться у групі ризику через сімейну історію захворювання.

У звіті представлена інформація про специфічні гени HLA класу I (HLA-A, -B, -C) і HLA класу II (HLA-DPA1, -DPB1,-DQA1, -DQB1, -DRB1, -DRB3, -DRB4 і -DRB5), які відповідають за ризик виникнення поширених аутоімуних захворювань (АІЗ).

Аналіз «Ризик ДНК», пропонує рішеннями щодо терапії АІЗ, допомогає зі скринінгом осіб із групи ризику, посиленні раннього виявлення АІЗ і покращенні їх профілактики.

АІЗ розділяють на: органоспецифічні, коли автоантитіла синтезуються до антигенів одного органа (гемоцитопенії, атрофічний гастрит, тиреоїдит, ендокринопатії); органонеспецифічні (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак); проміжні, для яких характерні обидві ознаки.

В звіті «Ризик ДНК» надається інформація про наступні аутоімунні захворювання:

– Анкілозуючий спондиліт

– Целіакія

-Осередкова алопеція

– Хвороба Грейвса

– Тиреоїдит Хашимото

– Ідіопатична мембранозна нефропатія

– IgA-нефропатія

– Бореліоз Лайма

– Розсіяний склероз

– Ревматоїдний артрит

– Системний червоний вовчак

– Вітиліго

1. ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ (I 00-I 99)

• Ревматична хвороба серця
• Цереброваскулярні хвороби

2. ХВОРОБИ ШКІРИ ТА ПІДШКІРНОЇ КЛІТКОВИНИ (L 00-L 99)

• Вітиліго
• Інші порушення пігментації
• Червоний вовчак
• Інші локалізовані зміни сполучної тканини
• Васкуліт, обмежений шкірою, не класифікований в інших рубриках

3. ХВОРОБИ КІСТКОВО-М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ ТА СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ (M 00-M 99)

• Інфекційні артропатії
• Піогенний артрит
• Реактивні артропатії
• Серопозитивний ревматоїдний артрит
• Псоріатична та ентеропатична артропатії
• Ювенільний артрит
• Артрози

4. Системні хвороби сполучної тканини (M 30-M 36)

• Вузликовий поліартеріїт та пов’язані стани
• Інші некротизуючі васкулопатії
• Системний червоний вовчак
• Дерматополіміозит
• Системний склероз

5. ХВОРОБИ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ (N 00-N 99)

• Гломерулярні хвороби
• Гострий нефротичний синдром

6. ЕНДОКРИНІ ХВОРОБИ, РОЗЛАДИ ХАРЧУВАННЯ ТА ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН (E 00-E 89)

• Хвороби щитоподібної залози
• Тиреоїдит

7. ХВОРОБИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (G00-G99)

• Розсіяний склероз
• Myаsthenіa gravіs та інші порушення нервовом’язового з’єднання
• Міастенічні синдроми при ендокринних хворобах

8. ХВОРОБИ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ (K00-K93)

• Целіакія
• Порушення всмоктування внаслідок непереносимості, не класифіковані в інших рубриках

1.Alopecia Areata

ОСЕРЕДКОВА АЛОПЕЦІЯ (ОА) – захворювання, що характеризується ураженням волосяних фолікулів, стійким або тимчасовим випадінням волосся.

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА:

Дефіцит вітаміну D може бути фактором ризику для розвитку ОА оскільки призводить до надмірної секреції IFN-γ, що відіграє важливу роль у руйнуванні імунних привілеїв (ізольованості) анагенної волосяної цибулини внаслідок посилення фолікулярної експресії молекул МНС I і II класу. Вітамін D надає свою дію через рецептори вітаміну D (VDR), які є невід’ємною частиною підтримки цілісності волосяного фолікула.

ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ:

Підтримка адекватного рівня вітаміну D дає позитивні результати в лікуванні АІЗ. Ранні дані свідчать про те, що лікування маззю кальципотріолу 0,005% (50 мкг кальципотріолу моногідрату/мл)- синтетичним похідним вітаміну D, може дати багатообіцяючі результати.

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ	HLA ЗАХИСНІ ГЕНОТИПИ
HLA Class II:	HLA Class II:
DRB1*16	DRB1*03
DRB1*04:01	DRB1*09
	DRB1*13

 

2.Ankylosing Spondylitis

АНКІЛОЗУЮЧИЙ СПОНДІЛОАРТРИТ (АС) – хронічний, переважно прогресуючий запальний процес невідомої етіології, що уражає головним чином крижово-клубові суглоби, суглоби хребта, фіброзні кільця і зв’язки хребта, що призводить до їх поступового анкілозу.

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА:

Інфекція ентеропатичними збудниками, такими як Klebsiella pneumoniae, може спровокувати розвиток АС у генетично сприйнятливих осіб.

ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ:

Показано підтримка достатнього рівня вітаміну D, дотримання дієти з низьким вмістом крохмалю та включення регулярних терапевтичних вправ у план лікування.

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ	HLA ЗАХИСНІ ГЕНОТИПИ
HLA Class I:	HLA Class I:
B*27:05	B*27:06
B*27:04	B*27:09
B*27:02
B*27:07

 

3.Coeliac Disease

ЦЕЛІАКІЯ (ЦЛ) – є одним із найпоширеніших аутоімунних розладів, що вражає головним чином тонкий кишківник. Клінічні прояви ЦК можуть бути класичними (мальабсорбція, діарея, втрата ваги) або некласичними, з позакишковими симптомами (залізодефіцитна анемія, атаксія, герпетиформний дерматит, гіпоплазія зубної емалі), тоді як деякі особи залишаються безсимптомними.

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА:

У генетично сприйнятливих людей виникнення ЦЛ може бути викликана прийомом гліадину, компонентом глютену, що міститься в пшениці, а також інших проламінами, які містяться в ячмені та житі.  Жіноча стать, генетична схильність, вірусні інфекції, невідповідна адаптивна імунна відповідь і незбалансований мікробіом кишечника також можуть відігравати певну роль у патогенезі ЦЛ.

ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ:

Безглютенова дієта, яка передбачає суворе уникнення всіх продуктів, що містять білки проламіну пшениці (гліадин), ячменю та жита, є єдиним ефективним методом лікування ХЦЛ.  Перевірте та виправте недоліки харчування. Настійно рекомендується дотримуватися безглютенової дієти під керівництвом дієтолога.

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ

HLA Class II:

DQA1*05, 05 with DQB1*02, 02

DQA1*05 with DQB1*02

DQA1*03 with DQB1*03:02

DQA1*02 with DQB1*02

DQA1*05 with DQB1*03:01

4.Graves’ Disease

ХВОРОБА ГРЕЙВСА (ХВ)– це системне автоімунне захворювання, що характеризується інфільтрацією тиреоїдних антигенспецифічних Т-клітин у тканини, що експресують рецептори тиреотропного гормону (Thyroid Stimulating Hormone Receptor, TSH-R)

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА:

Ключовим екологічним фактором розвитку хвороби є інфекція Yersinia Enterocolitica (YE) через високу афінність сайтів зв’язування YE з ТТГ, а також антитілами до TSHR. Відомо, що сильний вплив тіоціанату, нікотину та бензопірену внаслідок інтенсивного куріння впливає на функцію щитовидної залози та знижує рівень ТТГ. Дефіцит вітаміну D підвищує ризик ХГ та рецидиву, оскільки призводить до гіперактивації В-клітин, збільшення вироблення аутоантитіл і пригніченні регуляторної функції Т-клітин (Treg). Дефіцит йоду є ще одним фактором ризику розвитку ХГ, оскільки він необхідний для виробництва гормонів щитовидної залози.

ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ:

Гіпертиреоз ХГ лікується шляхом зниження синтезу гормонів щитовидної залози, використанням антитиреоїдних препаратів (АТД), зменшенням кількості тканини щитовидної залози за допомогою лікування радіоактивним йодом (РАІ) або тотальній тиреоїдектомії. Досягніть і підтримуйте достатній рівень йоду та вітаміну D.

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ	HLA ЗАХИСНІ ГЕНОТИПИ
HLA Class I:                            HLA Class II:	HLA Class I:                               HLA Class II:
B*08                                         DRB1*03	A*33:03                                DRB1*07
B*35:01                                    DQA1*05	A*24:02                                DRB1*01:01
B*46:01                                    DPB1*05:01	B*07:02                                DRB1*15:02
C*07                                          DRB1*08	B*44:03                                DRB1*13:02
DRB1*14:03	B*52:01                                DQA1*02
DRB1*15:01	C*03                                      DQB1*03:02
DRB1*16:02	C*16                                      DQB1*05:01
DRB3*02:02	C*12:02                                DQB1*06:04
DRB3*02:02	C*14:03                                DPB1*04:01

5. Hashimoto Thyroiditis

ТИРЕОЇДИТ ХАШИМОТО (ТХ) -аутоімунне захворювання, в патогенезі якого лежить гіперімунна реакція, яка призводить до руйнування щитоподібної залози та розвитку гіпотиреозу.

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА:

Надмірне споживання йоду з їжею, дефіцит вітаміну D і селену, а також кишковий бактеріальний дисбактеріоз можуть спричинити ураження тироцитів, що призводить до появи нових епітопів на молекулах тиреоглобуліну (ТГ) і тиреоїдної пероксидази (ТПО), які  є ауто антигенами.

ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ:

Медикаментозна терапія із замісною терапією гормонів щитовидної залози є основним методом лікування ТХ, а лікування левотироксином (L-T4) є золотим стандартом. Харчування може підтримувати медикаментозне лікування. Забезпечте достатнє споживання якісного білка, досягніть і підтримуйте оптимальний харчовий статус цинку, магнію, селену та вітаміну D. Збільшіть споживання джерел моно- та омега-3 поліненасичених жирів. Може бути розумою відмова від продуктів, що містять лактозу та глютен.

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ	HLA ЗАХИСНІ ГЕНОТИПИ
HLA Class I:                  HLA Class II:	HLA Class I:                               HLA Class II:
A*2                              DRB1*03	B*44:03                          DRB1*13
A*02:07                      DRB1*04	C*14:03                          DRB1*13:02
DRB1*04:03	DQA1*02:01
DRB1*08	DQA1*01:02
DRB4*01:01	DRB1*07
DQA1*03	DQA1*01:03
DQA1*03:011	DQB1*06
DQA1*03:012	DQB1*06:04
DQA1*03:012	DPB1*04:01
DQA1*03:012
DQA1*04:01
DQB1*03:01
DQB1*03:04
DQB1*03:03
DQA1*03:012

6. Idiopathic Membranous Nephropathy

Ідиопатична мембранозна нефропатія (ІМН)  є найпоширенішою причиною нефротичного синдрому у дорослих і зараз визнано органоспецифічним аутоімунним захворюванням. Характеризується відкладенням імунних комплексів на екстракапілярній стороні базальної мембрани клубочка.

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА:

Бактеріальні інфекції, такі як Clostridium і високий рівень впливу активних форм кисню (АФК), що утворюються поліциклічними ароматичними вуглеводнями та перехідними речовинами, метали, сприяють виробленню антитіл PLA2R1 (рецептор фосфоліпази А2 М-типу), що призводить до зміни імунної відповіді у генетично сприйнятливих осіб і, отже, може бути тригером ІМН.

ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ:

З точки зору модифікації способу життя, пацієнтам рекомендується зменшити споживання натрію до 3 г на день і обмежить споживання білка до 0,8 г/кг маси тіла/день, що, як було показано, уповільнює прогресування захворювання нирок.

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ	HLA ЗАХИСНІ ГЕНОТИПИ
HLA Class II:	HLA Class II:
DRB1*03:01	DQA1*03:01
DRB1*15:01	DQA1*03:02
DRB3*02:02	DRB1*09:01
	DQB1*03:03

7. Lyme Borreliosis

БОРЕЛІОЗ ЛАЙМА

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА:

Borrelia burgdorferi, що передається хазяїну через укус іксодового кліща, є причиною Лайм-бореліозу. Що стосується рефрактерного до антибіотиків Лайм-артриту, B. Burgdorferi антигени можуть відігравати певну роль у запаленні. Крім того, ймовірно, імунна реактивність з декількома аутоантигенами, а також надмірне запалення та імунна дисрегуляція має місце в даному випадку. Пацієнти з гіперхолестеринемією, де холестерин є більш доступним для отримання борреліями, можуть відчувати більш серйозні, тривалі симптоми.

ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ:

Крім використання антимікробних препаратів як першої лінії терапії хвороби Лайма, а також розширених курсів антибіотиків, рекомендованих у кількох дозах і різної тривалості для рефрактерного Лайм-артриту, симптоматичне лікування нестероїдними протизапальними засобами або кортикостероїдами є звичайною практикою. Рекомендується модифікація дієти для контролю рівня холестерину.

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ	HLA ЗАХИСНІ ГЕНОТИПИ
HLA Class II:	HLA Class II:
DRB1*03:05       DRB1*04:02	DRB1*08:01
DRB1*04:01       DRB1*17	DRB1*11:01
DRB1*04:05       DRB1*01:02	DRB1*13
DRB1*04:04       DRB1*16:01
DRB1*01:01       DRB5*01:01

 

8. Multiple Sclerosis РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ (РС)— це хронічне аутоімунне захворювання центральної нервової системи (ЦНС), опосередковане Т-клітинами, яке характеризується запаленням, демієлінізацією та нейродегенерацією. Перебіг РС дуже різноманітний і непередбачуваний, коли хвороба спочатку характеризується епізодами оборотнього неврологічного дефіциту, з подальшим прогресуючим неврологічним погіршенням з часом. ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: Вплив вірусних агентів, таких як вірус Епштейна-Барра (EBV), і оксиду азоту через активне або пасивне куріння пов’язують із виникненням РС у генетично сприйнятливих осіб. Чужорідні агенти можуть мати ядерний антиген, структурно гомологічний компонентам мієлінового шару. Таким чином, коли імунні клітини активуються цими патогенами, утворюється пошкодження мієлінової оболонки. Дефіцит вітаміну D через модуляцію запалення та імунної відповіді є сприяючим фактором, як і дефіцит фолієвої кислоти або вітаміну B12, що може призвести до підвищення рівня гомоцистеїну (hcy), який відіграє роль у дегенерації мієлінової оболонки. ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ: Регулярні фізичні вправи можуть призвести до невеликого покращення рухливості при ходьбі у хворих на РС. Попередні дані свідчать про те, що катехіни зеленого чаю, такі як 2- епігаллокатехін 3-галла можуть полегшити симптоми втоми, поширені при РС, тоді як було показано, що добавки вітаміну D зменшують ураження, що посилюються гадолінієм. Щоденне споживання комплексної поживної суміші, що містить збалансовану суміш специфічних омега-3 і омега-6 полі- і мононенасичених жирних кислот а також насичених жирних кислот, вітамін А, вітамін Е і γ-токоферол може значно знизити річну частоту рецидивів і ризик стійкого прогресування інвалідності.

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ	HLA ЗАХИСНІ ГЕНОТИПИ
HLA Class II:	HLA Class I:                HLA Class II:
DRB1*15:01	A*02:01                     DRB1*01
DRB1*03:01	DRB1*09
DQB1*06:02	DRB1*11

9. Rheumatoid Arthritis

РЕВМАТОЇДНИЙ АРТРИТ (РА) – поширене аутоімунне, хронічне, запальне захворювання, яке характеризується синовітом і локалізованим руйнуванням хряща та кістки. У постраждалих поступово розвивається ураження суглобів і функціональна інвалідність.

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА:

Існує сильний зв’язок між курінням і ризиком РА у генетично сприйнятливих осіб, де куріння посилює імунну реакцію на цитруліновані білки, посилюючи утворення антициклічного цитрулінованого пептиду. Надмірна вага та ожиріння можуть сприяти розвитку схильності до РА через посилення запалення та підвищення рівня естрогену. Встановлено, що інфекції, викликані Porphyromonas gingivalis (P. gingivalis), Proteus mirabilis (P. mirabilis) і вірусом Епштейна-Барра (EBV), сприяють розвитку РА. Дієта, яка викликає запалення та порушує кишковий мікробний гомеостаз, також вважається фактором ризику РА.

ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ:

Відмова від куріння може знизити ризик серопозитивного РА, але не повністю заперечує ризик. ЛФК (>20 хвилин/день, >1 години/тиждень) може модулювати рівні Th1/Th2 і природних клітин-кілерів, посилити дію гормонів, включаючи адреналін і норадреналін, що знижує системне запалення. Поліпшення кишкової мікробіоти, дотримання багатої клітковиною середземноморської дієти покращує результати лікування пацієнтів.

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ	HLA ЗАХИСНІ ГЕНОТИПИ
HLA Class II: алелі спільного епітопу (SE) з високим ризиком розвитку РА	HLA Class II:
DRB1*04:01                               DRB1*04:05	DRB1*13:01
DRB1*04:04                               DRB1*01	DRB1*13:02
DRB1*10                                    DRB1*04:10	DRB1*04:02
DRB1*01:01	DRB1*11
Нові алелі ризику:	DPB1*04:02
DPB1*04:01	DPB1*01:01
DPB1*06:01	DPB1*05:01

10. Vitiligo

ВІТІЛІГО– є аутоімунним за своєю природою, поширеним станом шкіри з депігментацією, що характеризується втратою меланоцитів і призводить до появи молочно-білих плям на шкірі. Вітіліго часто виникає при інших аутоімунних захворюваннях, таких як РА, цукровий діабет 1 типу у дорослих, псоріаз, хвороба Аддісона та Системний червоний вовчак.

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: Вплив фенолів або будь-яка форма травми шкіри може порушити меланогенез, що призведе до аутоімунітету та руйнування меланоцитів. Деякі продукти з високим вмістом поліфенолів, такі як манго, кешью, фісташки, дуб, маніока, горіх ареку, червоний перець чилі, вишня, малина, журавлина, ожина та чай мають здатність посилювати вітіліго, і їх слід зменшувати або уникати в раціоні.

ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ: Підтримання оптимального рівня вітаміну D в організмі покращує вираженність пігментації.

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ	HLA ЗАХИСНІ ГЕНОТИПИ
HLA Class I:                         HLA Class II:	HLA Class I:
A*02                                    DRB1*07:01	A*09
A*33	B*18
A*33:01	B*35
B*13	B*52
B*27
B*44:03

 

11. Systemic Lupus Erythematosus

СИСТЕМНИЙ ЧЕРВРНИЙ ВОВЧАК (СЧВ) – це багатосистемний, хронічний, аутоімунний запальний розлад, що впливає на жіно дітородного віку, з співвідношенням жінки до чоловіків 9: 1. СКВ представляє різноманітні клінічні прояви, починаючи від Аутоімунна гемолітична анемія, лейкопенія та тромбоцитопенія до нефриту, артриту, дерматитуі нейропсихіатрична участь.

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: Фактори навколишнього середовища, які, як вважають, пов’язані з розвитком СКВ у генетично сприйнятливих осіб, включають вплив кремнію, поточне куріння, дефіцит вітаміну D та інфекцію вірусу Епштейна Барра (EBV).

ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ:

Досягнення та підтримка оптимального рівня вітаміну D може бути ефективним у зниженні активності захворювання та поліпшенні втоми. Традиційна середземноморська дієта, відносно низька білка, висока клітковина, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни (A, B, C, D і E), мінерали (кальцій, цинк, селен, залізо та мідь) та поліфеноли мають достатній потенціал для регулювати активність загального захворювання, модулюючи запалення та імунні функції СКВ

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ	HLA ЗАХИСНІ ГЕНОТИПИ
HLA Class I:                   HLA Class II:	HLA Class II:
A*29                              DQA1*01:02	DRB1*13:02
B*51                              DRB1*03:01	DRB1*14:03
DRB1*15:01	DRB1*11:01
DRB1*07	DRB1*12:02
DRB1*08:01	DRB1*16
DRB1*08:03
DRB1*09:01
DQB1*02
DQB1*06
DQB1*06:02
DQB1*03:01

12. IgA Nephropathy (IgAN)

IgA–НЕФРОПАТІЯ є найпоширенішим хронічним захворюванняму ниркових клубочків у всьому світі. Діагноз ставиться за допомогою біопсії нирки, яка показує переважне відкладення IgA-імунних комплексів в мезангії клубочків, що призводить до гломерулонефриту, гломерулярного склерозу і прогресуючої втрати функції нирок.

ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА:

Інвазія гельмінтів та інфікування слизових оболонок такими бактеріями, як Staphylococcus aureus (S. aureus), є тригером IgAN у генетично схильних осіб, у яких підвищений синтез O- галактозильованого IgA1 (Gd-IgA1) призводить до продукції аутоантитіл проти Gd-IgA1 та утворення імунних комплексів, що активують мезангіальні клітини і згодом ушкоджують ниркові клубочки.

ДІЄТА ТА СПОСІБ ЖИТТЯ:

Модифікація способу життя включає обмеження натрію в раціоні через супутню чутливу до натрію гіпертензію та регулярні (3 рази на тиждень) помірні фізичні вправи. Контроль ваги також необхідний, щоб уникнути прискореного прогресування хвороби.

HLA ГЕНОТИПИ РИЗИКУ	HLA ЗАХИСНІ ГЕНОТИПИ
HLA Class I:                       HLA Class II:	HLA Class II:
A*11:01                             DQB*03:02	DQB*02:01
B*40:01                             DQA1*01:01	DQA1*01:02
DQB1*03:01	DQB1*06:02
DQB*05:01

 ЗАВАНТАЖИТИ / РОЗДРУКУВАТИ

 ЗАВАНТАЖИТИ ЗРАЗОК