Хронічний пієлонефрит

Хронічний пієлонефрит — це тривале запалення нирок, яке призводить до поступового пошкодження ниркової тканини та зниження їх функції. На відміну від гострої форми, пієлонефрит хронічний розвивається поступово, часто без виражених симптомів, але з постійним прогресуванням. У медичній практиці гострий та хронічний пієлонефрит — це одне з найпоширеніших ускладнень інфекцій сечовивідних шляхів.

Основна відмінність між пієлонефритом гострим і хронічним полягає у тривалості процесу. Гостре запалення може бути повністю вилікуване, тоді як хронічний пієлонефрит часто має латентний перебіг і схильний до періодичних загострень.

Причини хронічного пієлонефриту

Причини пієлонефриту зазвичай пов’язані з проникненням бактерій у сечові шляхи. Якщо виявлений хронічний двобічний пієлонефрит, основну роль в цьому відіграють анатомічні або функціональні порушення, які сприяють застою сечі:

• Обструкція сечовивідних шляхів через камені, пухлини або збільшену простату.
• Вроджені вади розвитку нирок та сечовивідних шляхів.
• Кишкова паличка (E. coli) все ще є найчастішою причиною захворювання.
• Рефлюксна нефропатія (це відбувається через зворотний потік сечі (рефлюкс) із сечового міхура назад у нирку. Такий рефлюкс пошкоджує нирки, оскільки клапан між сечовим міхуром та сечоводом є негерметичним).
• Цукровий діабет, імунодефіцит, часті інфекції сечового міхура.
• Вагітність або жіноча анатомія, що сприяє найкоротшому шляху бактерій.
• Хронічне запалення нирок внаслідок переохолодження або неправильного лікування гострого пієлонефриту.

Також існує вторинний хронічний пієлонефрит, який розвивається на тлі інших хвороб нирок або сечового міхура.

Хронічний пієлонефрит: симптоми

На ранніх етапах ознаки хронічного пієлонефриту можуть бути непомітними, але з часом пацієнти скаржаться на:

• тупий або ниючий біль у попереку, частіше з одного боку (хронічний правобічний пієлонефрит або хронічний двосторонній пієлонефрит);
• втому, слабкість;
• набряки обличчя та кінцівок;
• часте сечовипускання, особливо вночі;
• підвищення артеріального тиску;
• лихоманка.

При загостренні хронічного пієлонефриту симптоми стають яскравішими: з’являються біль у боці, лихоманка, помутніння або неприємний запах сечі, а іноді й кров у сечі. У таких випадках важливо не зволікати та звернутись до лікаря, адже ускладнення пієлонефриту можуть включати ниркову недостатність або артеріальну гіпертензію.

Зверніть увагу, що перелічені симптоми можуть також вказувати на інші захворювання. Якщо ви помітили у себе будь-який із цих проявів або маєте занепокоєння щодо здоров’я своїх нирок, неодмінно зверніться до лікаря.

 

 

Діагностика хронічного пієлонефриту

Діагностика пієлонефриту базується на комплексному підході. Для підтвердження діагнозу використовують:

• аналізи сечі — для виявлення бактерій, лейкоцитів, еритроцитів;
• аналізи крові — оцінюють функцію нирок, рівень креатиніну;
• УЗД ознаки хронічного пієлонефриту — зменшення розміру нирок, ущільнення тканини;
• КТ або урографія — допомагають виявити обструкцію або рефлюкс.

Гострий і хронічний пієлонефрит часто проявляються хвилеподібно, з періодами ремісії та фази загострення. Коли хронічний пієлонефрит в стадії ремісії симптоми можуть бути відсутніми, але запальний процес продовжує впливати на тканину нирок.

Хронічний пієлонефрит лікування: сучасні підходи

Профілактика — це головний елемент у боротьбі із захворюваннями нирок. Щоб мінімізувати ризик, слід підтримувати здорову вагу, контролювати артеріальний тиск та рівень цукру в крові, а також відмовитися від куріння та надмірного споживання алкоголю. Раннє виявлення та лікування ниркових патологій має вирішальне значення для запобігання серйозним ускладненням.

Протокол лікування хронічного пієлонефриту передбачає:

• усунення причин застою сечі (камені, пухлини, збільшена простата);
• антибактеріальну терапію, спрямовану на знищення збудника;
• контроль артеріального тиску та функції нирок;
• дієтотерапію для зниження навантаження на нирки.

Функціональна медицина розглядає хронічну хворобу нирок пієлонефрит не лише як інфекцію, а як системне порушення обміну. Принципи лікування хронічного пієлонефриту в цьому підході включають:

• відновлення мікробіому кишківника;
• антизапальна дієта, що мінімізує токсичне навантаження;
• контроль рівня цукру та артеріального тиску.

Такий підхід лікування при запаленні нирок може не лише полегшити симптоми, але й уповільнити прогресування захворювання, особливо якщо пієлонефрит хронічний.

 

 

Дієта при хронічному пієлонефриті

Коли діагностований хронічний пієлонефрит, дієта відіграє важливу роль у його лікуванні. Основні принципи:

• обмеження солі;
• відмова від гострої, смаженої та жирної їжі;
• уникнення алкоголю та кофеїну, що подразнюють нирки;
• пити достатньо чистої води.

Які фрукти можна їсти при пієлонефриті: яблука, груші, кавун, чорниця, кизил.

Що не можна їсти при пієлонефриті: солоні сири, копченості, маринади, консерви.

Для пацієнтів із пієлонефритом критично важливим є контроль за білком. Його надмірне споживання створює надмірне навантаження на нирки. Тому ключовим моментом у стратегії харчування при запаленні нирок є обмеження білка. Тому лікар може рекомендувати дотримуватися низькобілкової дієти.

Також при пієлонефриті нирки гірше контролюють рівень калію та фосфору, тому не рекомендується надмірне споживання продуктів із високим вмістом калію (банани, апельсини, авокадо, помідори, шпинат, картопля, сухофрукти, бобові, гарбуз, буряк, броколі, морква) та фосфору (молоко, сир, йогурт, м’ясо, риба, бобові, горіхи, цільнозернові).

Дієта при пієлонефриті допомагає підтримувати баланс без перевантаження нирок.

Профілактика хронічного пієлонефриту

Коли помічені перші прояви запалення нирок, лікування найбільш ефективне. Щоб уникнути загострення хронічного пієлонефриту, важливо дотримуватись таких правил:

• своєчасно лікувати інфекції сечових шляхів;
• уникати переохолодження;
• контролювати цукор у крові при діабеті;
• відвідувати лікаря при появі симптомів запалення нирок;
• дотримуватись дієти при запаленні нирок.

Профілактика пієлонефриту допомагає уникнути ускладнення при запаленні нирок, артеріальної гіпертензії та інтоксикації організму.

 

 

Чи можна вилікувати хронічний пієлонефрит

Як лікувати хронічний пієлонефрит? Повне одужання можливе особливо на ранніх стадіях лікування запалення нирок. Головне завдання — досягти стійкої ремісії та зупинити подальше прогресування хвороби, зняти запалення нирок.

Пієлонефрит — це серйозне, але контрольоване захворювання. Сучасний підхід поєднує протокол лікування хронічного пієлонефриту, дієтотерапію та індивідуальні зміни способу життя.

Наша клініка Святого Даміана Цілителя пропонує пацієнтам комплексну допомогу лікування при пієлонефриті: від діагностики хронічного пієлонефриту до персоналізованого плану терапії та профілактики. Якщо у вас є ознаки запалення нирок або повторні інфекції сечових шляхів — не зволікайте, зверніться до спеціаліста. Рання діагностика та грамотний догляд допоможуть уникнути небезпечних наслідків. 

Цей блог має інформаційний характер, створений з метою надання загальної інформації та не призначений для діагностики, лікування або надання медичних рекомендацій. Будь ласка, проконсультуйтеся з лікарем щодо будь-яких питань, пов’язаних зі здоров’ям.