ImmuDefense Forte / ІммуДефенс Форте 30 табл.

Механізм дії:

ImmuDefense Forte №30 підтримує імунну систему, поєднуючи в собі бета-глюкани, екстракт зеленого чаю (активний інгредієнт: EGCG-епігаллокатехін галлат), необхідні вітаміни та мінерали (С, Д, цинк, селен), а також кверцетин для природного захисту організму від вірусних та бактеріальних інфекцій.

Вітамін С має такі клінічні ефекти:

• сприяє імунному захисту, підтримуючи як уроджений, так і набутий імунітет,
• забезпечує захист епітеліального бар’єру проти хвороботворних мікроорганізмів,
• має потужну антиоксидантну дію,
• знижує проникність стінок капілярів,
• знижує алергічний відповідь,
• бере участь у детоксикації,
• стабілізує клітинні мембрани,
• критичний для синтезу якісного міцного колагену,
• знижує ризик онкозахворювань.

Вітамін Д регулює вроджений та набутий імунітет за допомогою взаємодії з рецепторами вітаміну D (VDR) моноцитів, макрофагів, дендритних клітин, Т- та В-лімфоцитів, регулює їх проліферацію, диференціювання, активацію, секрецію ними цитокінів, кателіцинів і т.д. (18). Модулює експресію гена головного комплексу гістосумісності. Дослідження показують, що дефіцит вітаміну D веде до порушення регулювання імунних механізмів, порушуючи толерантність імунної системи до антигенів власних тканин.

Цинк є кофактором (каталізатором) понад 300 ключових ферментів і є компонентом приблизно 10% всіх білків в організмі. Запаси цинку в організмі становлять від 2 до 3 г. 60% цинку міститься в м’язах, 30% у кістковій тканині і більша частина з решти 10% у печінці та шкірі. На відміну від заліза та міді цинк не бере участі в утворенні вільних радикалів та транспорті електронів, тому він більш безпечний у великих концентраціях порівняно з ними. В організмі немає можливості робити запаси цинку, тому людина має щодня отримувати її з їжею у достатній кількості.

Цинк бере участь у наступних метаболічних процесах:

• Антиоксидативний захист (супероксид дисмутаза)
• Руйнування алкоголю (алькоголь дегідрогеназа)
• Перетравлення білка (карбоксипептидази)
• Синтез ДНК та РНК (ДНК та РНК полімерази)
• Зчитування генетичної інформації (цинковий палець)
• Синтез кісткової тканини та антибактеріальний захист у кишечнику (лужна фосфатаза)
• Синтез гемоглобіну (дегідратаза амінолевулонової кислоти)
• Метаболізм молочної кислоти (лактат дегідрогенази)
• Метаболізм глюкози (Гліцеральдегід-3-фосфат дегідрогенази)
• Синтез енергії (АТФ) в організмі (фермент циклу Кребса: малат дегідрогенази)
• Приймає участь у передачі сигналів усередині клітини
• Стимулює утворення металотіонієнів (білки, які знижують токсичність мінералів)
• Приймає участь у секреції інсуліну
• Приймає участь у синтезі нейротрансмітерів та впливає на рецептор (GPR39) та має антидепресивний ефект
• У сприйнятті звукових сигналів

Селен є кофактором ферменту глутатіонпероксидази, який необхідний для нейтралізації перекису водню. Крім того, сприяє нормальному функціюванню імунної системи та захисту клітин від оксидативного стресу.

Флавоноїд кверцетин є агліконом багатьох рослинних флавоноїдних глікозидів, у тому числі рутину, і відноситься до вітамінних препаратів групи Р. Кверцетин має антиоксидантну, мембраностабілізуючу дію, знижує проникність капілярів. Кверцетин має також протизапальний ефект у результаті блокади ліпооксигеназного шляху метаболізму арахідонової кислоти, знижує синтез лейкотрієнів, серотоніну та інших медіаторів запалення. Крім того, кверцетин має регенеративні властивості та радіопротекторну активність (після рентген- та гамма-опромінення).

Катехіни зеленого чаю підтримують активність детоксикаційних ферментів і ферментів антиоксидантної системи, надають онкопротекторний ефект, беруть участь у стимуляції процесів загоєння, надають різнобічну дію на слизову оболонку кишечника. Насамперед, вони зменшують проникність кишкового бар’єру, викликаного запаленням, завдяки зниженню експресії STAT-1 залежних генів. Гальмують атрофію слизової оболонки шлунка, зменшує ризик розвитку хронічних гастритів і раку шлунка і підвищує активність пепсину.

Бета-глюкани є сімейством полісахаридів мономерів D-глюкози, з’єднаних за допомогою бета-глікозидних зв’язків і відрізняються між собою молекулярною масою, щільністю і тривимірною структурою, що зумовлює їх біологічну активність.

Бета-глюкани – це великі молекули, що не піддаються ферментативної фрагментації у шлунково-кишковому тракті. Вони захоплюються клітинами слизової оболонки кишечника і активно переносяться в підслизовий шар, де активують макрофаги, а через них лімфоцити, відповідальні за захист ендотелію, тобто за місцевий імунітет (Seijelid R. et al., 1981; Young S.H. et al., 20 ). Завдяки механізму репопуляції активовані лімфоцити зі слизової оболонки кишечника дисемінують до слизових оболонок різних органів, забезпечуючи, таким чином, їх захист від інфекцій (Беседнова Н.Н. та співавт., 2000).

Частина бета-глюканів із потоком крові через ворітну вену потрапляють у печінку, де захоплюються Купферівськими клітинами, які у відповідь на взаємодію з полісахаридами виділяють цитокіни, що активують системний імунітет. Так, зокрема, бета-1,3/1,6-глюкан стимулює продукцію фактора некрозу пухлини, який, у свою чергу, активує моноцитарну систему імунітету (Sandula J. et al., 1995).

Таким чином, бета-глюкани активують як місцевий імунітет, забезпечуючи захист організму від вторгнень антигенів, так і системний імунітет, що призводить до знищення вже прониклого всередину організму чужорідного генетичного матеріалу та відновлення імунного гомеостазу. При цьому слід підкреслити особливість імуномодулюючої дії бета-1,3/1,6-глюкану, яка полягає в адекватному підвищенні активності імунної системи без її надмірної стимуляції, що нерідко спричиняє виникнення аутоімунних захворювань.