DNA Pain (ДНК «Біль»)

Короткий описПоказання до дослідженняПоказникиІнструкціяЗразок аналізу

DNA Pain — це тест, який виявляє генетичні варіації пов’язані зі змінами в ключових біологічних шляхах, що модулюють як виникнення, так і сприйнятливість до хронічного болю. Результати тесту підтримують реалізацію цілісного та персоналізованого підхіду до лікування хронічного болю. DNA Pain визначає ключові сфери, які сприяють виникненню хронічного болю і, що більш важливо, надає інформацію як полегшити ці симптоми за допомогою персоналізованої дієти, харчових добавок, фізичних вправ і зміни способу життя.

Клінічне значення тесту:

DNA Pain принесе користь особам, які страждають від хронічного болю, включаючи фіброміалгію або біль в опорно-руховому апараті, які бажають застосувати індивідуальний і цілісний підхід до лікування болю.

Особи, які страждають від супутніх захворювань, пов’язаних із хронічним болем, таких як тривога або депресія, також отримають користь від персоналізованих рекомендацій у цьому тесті.

Важливо! Тест Medcheck слід розглядати разом із DNA Pain, щоб отримати уявлення про реакцію та можливі побічні ефекти, пов’язані з прийомом болезаспокійливих препаратів, включаючи опіоїди.

Звіт DNA Pain розділений по ключовим метаболічним функціям, для того, щоб легко можна було визначити генетично слабкі і сильні сторони в межах тієї чи іншої функціональної області.

Функціональні області, що входять до тесту DNA Pain:

  • Окислювальний стрес​
  • Запалення​
  • Метилювання​
  • Клітинний сигналінг​
  • Нейрохімічний шлях​
  • Серотонін​
  • Катехоламіні дофамін​
  • Опіоїдний шлях​
  • Ендоканабіноїдна система​

1. Хвороби органів травлення (K00-K93):

  • Хронічний панкреатит (К86.1)
  • Хронічний гастрит та дуоденіт (К29)
  • Кишковий кандидоз (В37.8)
  • Кишковий дисбіоз
  • Надмірне бактеріальне зростання в тонкій кишці
  • Синдром підвищеної тонкокишкової проникності
  • Ціліакія (К90.0)
  • Хронічні гепатити (K73)
  • Порушення процесів всмоктування (К90)

2. Захворювання серцево-судинної системи:

  • Ішемічна хвороба серця (I20-25)
  • Атеросклероз (I0)
  • Цереброваскулярні хвороби (I60-I69)
  • Кардіоміопатія (I42)

3. Психічні розлади та розлади поведінки:

  • Депресії (F32)
  • Анорексія (R0)
  • Аутизм (F0)

4. Вагітність, підготовка до вагітності, період годування груддю.

5. Порушення обміну речовин (E70-E90)

6. Синдром хронічної втоми (F48.0)

7. Хвороби ендокринної системи:

  • Цукровий діабет (Е10-Е14)
  • Метаболічний синдром (R73)

8. Сечокам’яна хвороба (N20-N23)

Окислювальний стрес/ Oxidative stress
FAM173B FAM173B кодує унікальний клас мітохондріальних лізин-специфічних метилтрансфераз і сприяє утворенню активних форм кисню (АФК) в нейронах після транзиторного периферичного запалення, що призводить до стійкого запалення і хронічного болю.
SOD2 Фермент SOD2 знищує вільні радикали які зазвичай виробляються в клітинах і які завдають шкоди біологічним системам. Таким чином, фермент  виявляє значну антиоксидантну діяльність всередині клітин, особливо всередині мітохондрій. Порушення функції ферменту може призводити до зміни активних форм кисню у дорсальних корінцевих гангліях  та/або спинному мозку, що сприяє розвитку хронічного болю.
Запалення/Inflammation
IL-1A IL-1A – прозапальний цитокін, член сімейства IL-1. IL-1 залучений як важливий важіль впливу в запальному каскаді. Експресія IL-1 є ключовою у патогенезі кількох хронічних захворюваннях. Певні генетичні варіації IL-1A можуть призвести до більш активної запальної реакції і пов’язані з підвищеним ризиком виникнення  хронічного болю.
IL-1RN IL-1RN кодує антагоніст рецептора IL-1 (IL-1Ra), який є негативним регулятором прозапальної відповіді. Генетичні варіації в IL-1RN можуть негативно впливати на IL-1Ra, що призводить до неконтрольованого ІЛ-1-індукованого системного запалення.
IL-6 Інтерлейкін 6 (IL-6) є прозапальним цитокіном, який відіграє вирішальну роль у запалення і регулює експресію С-реактивного білку . ІЛ-6 відіграє ключову роль у патофізіології больової сенсибілізації. З більш високими рівнями IL-6 пов’язана частота розвитку невропатичного болю.
TNFA Фактор некрозу пухлини-α (TNF-α) – прозапальний цитокін, бере участь  як у гострому, так і хронічному запаленні і має здатність стимулювати виробництво інших видів цитокінів. TNF-α секретується переважно макрофагами на периферії і в мікроглії центральної нервової системи, де він впливає на нейронні мережі для  модулювання больової сигналізації.
Метилювання/Methylation
MTHFR Ген кодує фермент метилентетрагідрофолатредуктазу, що каталізує перетворення 5,10-метилентетрагідрофолату в 5-метилтетрагідрофолат, який є ко-субстратом для реметилювання гомоцистеїну у метіонін. Знижена активність ферментів в наслідок поліморфізму гену, призводить до порушення метаболізму гомоцистеїну, що призводить до зниження здатності до синтезування важливих нейромедіаторів. Спрямовує фолієву кислоту з раціону або на синтез ДНК, або на повторне метилювання гомоцистеїну.
MTR Маркер пов’язаний із зміною метаболізму метіоніну. Досліджується для виявлення генетичної схильності до гіпергомоцистеїнемії та пов’язаних з нею серцево-судинних захворювань та акушерської патології, у плода – до порушення розвитку нервової трубки (ущелина хребта), хромосомних аномалій (синдром Дауна), ізольованих ущелин; має прогностичну значущість при онкопатології, визначенні чутливості до медичних препаратів, що впливають на рівень фолієвої кислоти. Інформативний щодо потреби у фолатах.
Клітинна сигналізація /Cell signalling
KCNS1 Ген KCNS1 – 1 представник підродини S модифікаторів потенціалзалежних каналів калію. Потенціалзалежні калієві канали утворюють найбільший і найрізноманітніший клас іонних каналів і присутні як у збудливих, так і в незбудливих клітинах. Їхні основні функції пов’язані з регуляцією мембранного потенціалу спокою та контролем форми та частоти потенціалів дії. Захворювання, пов’язані з KCNS1, включають каузалгію та нападоподібний сильний біль.
Нейрохімічний шлях/Neurochemical pathway
NPY NPY ген кодує нейропептид, який широко експресується в центральній нервовій системі та впливає на багато фізіологічних процесів, включаючи збудливість кори, реакцію на стрес, прийом їжі, циркадні ритми та серцево-судинну функцію. Поліморфізм цього гена, що призводить до заміни лейцину 7 на пролін у сигнальному пептиді, пов’язаний з підвищеним рівнем холестерину, підвищеним споживанням алкоголю і може бути фактором ризику різних метаболічних та серцево-судинних захворювань.  Захворювання, пов’язані з NPY, включають розлад харчової поведінки та нервову анорексію. NPY  ген також бере участь у зменшенні болю шляхом протидії основним гормонам стресу (кортизол і адреналін).
BDNF BDNF (Brain Derived Neurotrophic Factor) є геном, що кодує білок член сімейства фактора росту нервів. Зв’язування цього білка з його спорідненим рецептором сприяє виживанню нейронів у дорослому мозку. Експресія BDNF знижена у пацієнтів із хворобами Альцгеймера, Паркінсона та Хантінгтона. Цей ген може відігравати певну роль у регуляції реакції на стрес і в біології розладів настрою. Захворювання, пов’язані з BDNF, включають травму спинного мозку та пухлину Вільмса, аніридію, аномалії сечостатевої системи та синдром розумової відсталості.
Серотонин/Serotonin
HTR2A HTR2A (5-гідрокситриптаміновий рецептор 2A) є геном, що кодує білок-один із рецепторів серотоніну, нейромедіатора з багатьма ролями, модулюючих  настрій і поведінку. Мутації в цьому гені пов’язані зі схильністю до шизофренії та обсесивно-компульсивного розладу, а також пов’язані з реакцією на антидепресант циталопрам у пацієнтів з великим депресивним розладом. Пацієнти, які також мають мутацію в інтроні 2 цього гена, демонструють значно знижену реакцію на циталопрам, оскільки цей антидепресант знижує експресію цього гена.
Катехоламін и дофамін/Catecholamine & dopamine
ANKK1 (DRD2) Цей ген кодує підтип D2 рецептора дофаміну. Цей G-білковий рецептор пригнічує активність аденілілциклази. Місенс-мутація в цьому гені викликає міоклонусну дистонію; інші мутації були пов’язані з шизофренією. Захворювання, пов’язані з DRD2, включають залежність від кокаїну та залежність від речовин.
COMT Катехол-O-метилтрансфераза каталізує перенесення метильної групи від S-аденозилметіоніну до катехоламінів, включаючи нейромедіатори дофамін, адреналін і норадреналін. Це O-метилювання призводить до одного з основних шляхів деградації передавачів катехоламінів. Окрім своєї ролі в метаболізмі ендогенних речовин, COMT важливий у метаболізмі катехолових препаратів, які використовуються для лікування гіпертонії, астми та хвороби Паркінсона. Захворювання, пов’язані з COMT, включають шизофренію та панічний розлад.
Опіоїдний шлях /Opioid pathway
OPRM1 Цей ген кодує один із щонайменше трьох опіоїдних рецепторів у людини; мю опіоїдний рецептор (MOR). MOR є основною мішенню ендогенних опіоїдних пептидів і опіоїдних анальгетиків, таких як бета-ендорфін і енкефаліни. MOR також відіграє важливу роль у виникненні залежності від інших наркотиків, таких як нікотин, кокаїн та алкоголь, завдяки модулюванню системи дофаміну.
Ендоканабіноїдна система/Endocannabinoid system
FAAH FAAH (гідролаза аміду жирної кислоти) є геном, що кодує білок, який відповідає за гідроліз ряду первинних і вторинних амідів жирних кислот, включаючи нейромодуляторні сполуки анандамід і олеамід. Захворювання, пов’язані з FAAH, включають зловживання різними речовинами та галюциногенну залежність.